- наслання
- -ла́ння́, с.1) Дія за знач. наслати I 2).2) Те, що, за народними уявленнями, роблять злі сили, щоб спокусити, обманути кого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
наслання
Смотреть что такое "наслання" в других словарях:
наслання — (за народними уявленнями, те, що роблять злі сили , щоб спокусити, обдурити кого н., заподіяти якесь нещастя), напуск, напуст; пристріт, у[в]роки мн., у[в]рочення (хвороба, спричинена недобрим поглядом); мана (із метою спокусити, заманити із… … Словник синонімів української мови
наслання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
бісівський — а, е. Прикм. до біс I. Бісівське наслання … Український тлумачний словник
напуск — у, ч. 1) Дія за знач. напускати, напустити 1). 2) заст. Напасть, наслання; напуст. 3) Частина одягу, яка нависає, виступає над чим небудь … Український тлумачний словник
напуст — у, ч., заст. Напасть, наслання; напуск … Український тлумачний словник
уроки — (вро/ки), ків, мн., етн. За упередженими уявленнями – наслання хвороби кому небудь поглядом … Український тлумачний словник
вроки — множинний іменник наслання хвороби поглядом етн … Орфографічний словник української мови
напуск — 1 іменник чоловічого роду дія напуск 2 іменник чоловічого роду наслання; напуст арх … Орфографічний словник української мови
уроки — множинний іменник наслання хвороби поглядом етн … Орфографічний словник української мови
